|
Перше послання до Тимотея |
| |
|
[1] [2] [3] [4] [5] [6] |
| |
| Глава 1 |
| |
| 1 Павло, апостол Христа Ісуса, за повелінням Бога, Спаса нашого і Христа Ісуса, нашої надії, |
| 2 Тимотеєві, правдивому синові у вірі: благодать, милосердя, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого. |
| 3 Як я просив тебе зостатися в Ефесі, йдучи в Македонію, так прошу, щоб ти наказав деяким не вчити іншого навчання |
| 4 і не зважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру. |
| 5 Ціль же того веління - любов із щирого серця, з доброго сумління та невдаваної віри. |
| 6 Деякі від цього відхилились і попали у пустословство: |
| 7 вони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ані того, про що твердять із такою певністю. |
| 8 А ми знаємо, що закон добрий, коли хтось уживає його за законом, |
| 9 відаючи, що закон дано не для праведника, лише для беззаконних, непокірних, безбожних, грішників, нечестивих та нечистих, батьковбивців та матеревбивців, душогубців, |
| 10 розпусників, мужоложців, людокрадів, забріханців, кривоприсяжників і для всіх інших, що противляться здоровому навчанню, |
| 11 згідно з Євангелією слави блаженного Бога, яку мені довірено було. |
| 12 Дяку складаю тому, хто мені дав силу: Христу Ісусу, Господеві нашому, бо він визнав мене вірним, поставивши на службу; |
| 13 мене, що спершу був блюзніром, гонителем і знущателем; але мене помилувано, бо я, не відаючи, діяв у невірстві. |
| 14 Благодать же Господа нашого надмірно вилилась на мене з вірою і любов'ю, що в Христі Ісусі. |
| 15 Вірне це слово й повного довір'я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я - перший. |
| 16 Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя. |
| 17 Цареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні! Амінь. |
| 18 Такий наказ тобі я доручаю, сину Тимотею, згідно з пророцтвами, що раніше були виголошені про тебе, щоб ти завдяки їм боровся доброю боротьбою, |
| 19 мавши віру й добре сумління, що його деякі відкинувши, відпали від віри; |
| 20 між ними Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не хулити. |
| |
| Глава 2 |
| |
| 1 Передусім, отже, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей, |
| 2 за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно вести життя з усією побожністю та пристойністю. |
| 3 Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога, |
| 4 який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди. |
| 5 Один бо Бог, один також і посередник між Богом та людьми - чоловік Христос Ісус, |
| 6 що дав себе самого як викуп за всіх: свідоцтво свого часу, |
| 7 на що я був поставлений проповідником та апостолом, - правду кажу, не обманюю, - учителем поган у вірі й правді. |
| 8 Я хочу, отже, щоб мужі молилися на всякому місці, зводивши до неба чисті руки, без гніву й суперечки. |
| 9 Так само й жінки, в убранні пристойнім, хай себе прикрашають сором'язливістю і скромністю, не заплітуванням волосся, не золотом чи перлами, чи шатами дорогоцінними, |
| 10 але ділами добрими, як це годиться жінкам, що визнають благочестя. |
| 11 Жінка нехай учиться мовчки, в повній покорі. |
| 12 Навчати жінці я не дозволяю, ані коверзувати чоловіком, - їй бути тихомирною! |
| 13 Адам бо спершу був створений, а Ева потім. |
| 14 І Адам не був зведений, жінка ж, зведена, завинила. |
| 15 Однак, вона спасеться, народжувавши дітей, якщо перебуватиме у вірі, любові та святості зо скромністю. |
| |
| Глава 3 |
| |
| 1 Вірне слово: Коли хтось прагне єпископства, - бажає доброї справи. |
| 2 Треба, отже, щоб єпископ був бездоганним, однієї лише жінки чоловіком, тверезим, розважливим, чесним, гостинним, здібним навчати, |
| 3 не п'яницею, не розбишакою, а сумирним, не сварливим, не грошолюбом; |
| 4 щоб власним домом добре правив та щоб дітей тримав у послусі з усякою повагою, - |
| 5 бо хто не знає рядити власним домом, то як він буде дбати про Церкву Божу? - |
| 6 не новонавернений, щоб, розгордівши, не потрапив під дияволів осуд. |
| 7 Треба також, щоб він мав гарне свідчення і від тих, що зовні, щоб не опинився у ганьбі та у диявольських тенетах. |
| 8 Диякони - так само треба, щоб були поважні, не двоязичні, вина багато щоб не вживали, не були віддані брудному зискові; |
| 9 щоб тайну віри берегли в чистім сумлінні. |
| 10 Але й таких спочатку слід поставити на пробу, а потім нехай служать, якщо будуть бездоганні. |
| 11 Жінки також нехай поважні будуть, не обмовливі, тверезі, вірні в усьому. |
| 12 Диякони нехай будуть кожен лиш однієї жінки чоловіком, добре правлять дітьми і власним домом, |
| 13 бо ті, що виконують гаразд свої обов'язки, здобувають собі почесний ступінь і велику сміливість у вірі в Христа Ісуса. |
| 14 Пишу тобі це, надіючися, що незабаром прийду до тебе. |
| 15 Коли ж загаюся, то щоб ти знав, як слід поводитися в домі Божім, яким є Церква Бога живого, стовп та основа правди. |
| 16 А то річ певна, що тайна побожности - велика: Христос явився у тілі, засвідчений у Дусі, показався ангелам, проповідуваний поганам, увіруваний у світі, вознісся у славі. |
| |
| Глава 4 |
| |
| 1 Дух виразно каже, що за останніх часів деякі відступлять від віри і пристануть до духів обманних і навчань бісівських; |
| 2 зведені лицемірними брехунами з таврованим сумлінням, |
| 3 вони заборонятимуть одружуватися і волітимуть стримуватись від страв, що їх Бог створив для вірних і для тих, які спізнали правду, щоб їх споживати з подякою. |
| 4 Бо всяке Боже створіння -добре, і не слід нічого відкидати, коли його з подякою приймати, |
| 5 бо воно освячується словом Божим і молитвою. |
| 6 Як будеш усе це братам викладати, то будеш добрий слуга Христа Ісуса, годований словами віри та доброї науки, якій ти був завжди вірним. |
| 7 Щождо нечистих, бабських байок - то ти їх вистерігайся. Вправляйся у благочесті; |
| 8 бо тілесна вправа до дечого лише корисна, а благочестя на все корисне, бо має обітницю життя теперішнього й майбутнього. |
| 9 Вірне це слово й повного довір'я гідне. |
| 10 На це бо й трудимося та боремося, тому що ми поклали нашу надію на живого Бога, який є Спасителем усіх людей, особливо ж вірних. |
| 11 Це наказуй і навчай. |
| 12 Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі й чистоті. |
| 13 Заки я прийду, віддавайся читанню, умовлянню та навчанню. |
| 14 Не занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з накладанням рук збору пресвітерів. |
| 15 Про це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний. |
| 16 Пильнуй себе самого та навчання; дотримуйся цього, бо, робивши це, спасеш себе самого й тих, що слухають тебе. |
| |
| Глава 5 |
| |
| 1 Зо старшим суворо не поводься, а радше умовляй його, як батька; молодших - як братів; |
| 2 старших жінок, як матерів, а молодих, немов сестер, з усякою чистотою. |
| 3 Шануй удовиць, тих що справді вдови. |
| 4 Коли якась удовиця має дітей або внуків, то насамперед нехай вони навчаться шанувати власну родину й віддячуватися батькам, бо це вгодно Богові. |
| 5 Справжня вдова й самотня на Бога покладає надію і перебуває день і ніч у молитвах та благаннях. |
| 6 Котра ж розкошує, та живою вмерла. |
| 7 І це ти їм наказуй, щоб були бездоганні. |
| 8 А коли хтось про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той віри відцурався: він гірший, ніж невірний. |
| 9 Удовицю вибирати не менш, як шістдесятилітню, одного тільки чоловіка жінку, |
| 10 що має гарне ім'я в ділах добрих: що дітей виховала, приймала подорожніх, що святим ноги вмивала, що тим, які в горю, допомагала, всяке добре діло сумлінно виконувала. |
| 11 Молодих же вдовиць тримай від себе подаль, бо як їх охоплює пристрасть, противна Христові, то хочуть заміж виходити, |
| 12 стягаючи на себе осуд, бо відкинули першу віру. |
| 13 А разом з тим звикають бездільно по хатах тинятися, і не тільки нічого не роблять, а ще й цокочуть і скрізь втручаються, і базікають, що не личить. |
| 14 Отже, я хочу, щоб молодші виходили заміж, дітей народжували, рядили домом і не давали противникові ніякої зачіпки для лихомовства. |
| 15 Бо деякі вже пішли слідом за сатаною. |
| 16 Коли ж якась віруюча прийняла до себе вдовиць, нехай їм допомагає, хай не обтяжується Церква, щоб вона могла справжнім удовам помагати. |
| 17 Пресвітери, що добре головують, гідні подвійної пошани, передусім ті, що працюють словом і навчанням. |
| 18 Бо Писання говорить: «Не зав'язуй рота волові, що молотить»; і «Робітник - гідний своєї нагороди.» |
| 19 На пресвітера не приймай скарги, хібащо при двох або трьох свідках. |
| 20 Тих, які грішать, картай перед усіма, щоб і інші страх мали. |
| 21 Заклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом та вибраними ангелами берегти це безсторонньо, не робивши нічого з нахилу до когось. |
| 22 Рук надто поквапно не клади ні на кого і не робися причетним до гріхів інших. Бережи себе чистим. |
| 23 Перестань пити воду, вживай і вина трохи з-за шлунку і твоїх частих недуг. |
| 24 Гріхи деяких людей явні ще перед судом, а в інших виявляються опісля. |
| 25 Так само й добрі діла бувають явні, а інші виявляються згодом. |
| |
| Глава 6 |
| |
| 1 Раби, що під ярмом, нехай уважають своїх панів достойними всякої поваги, щоб не зневажалось ім'я Боже й наука. |
| 2 А ті, що мають панів вірних, хай ними не нехтують через те, що вони брати, а навпаки, нехай ще більш їм служать, - власне, тому, що ті, які зазнають від них послуг, вірні та любі. Цього навчай і умовляй. |
| 3 А коли хтось навчає інакше й не притримується здорових слів, слів Господа нашого Ісуса Христа та побожної науки, |
| 4 той засліплений гордістю, нічого не розуміє, хворий на пусті змагання та словесні суперечки. З цього виникають заздрість, сварка, зневаги, лукаві підозри, |
| 5 постійні спори людей із зіпсованим розумом та позбавлених правди; гадають бо, що побожність то засіб зиску. |
| 6 Великий це зиск - побожність, вона бо дає вдовілля. |
| 7 Ми бо не принесли на світ нічого, та й винести нічого не можемо. |
| 8 А маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені. |
| 9 А ті, що хочуть багатіти, впадають у спокусу та в тенета, і в безліч бажань безглуздих та шкідливих, що штовхають людей у прірву та погибель. |
| 10 Бо корінь усього лиха - грошолюбство, до якого деякі вдавшися, від віри відбились і прошили себе численними болями. |
| 11 Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього. Шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности. |
| 12 Змагайся добрим змагом віри, старайся осягнути життя вічне, до якого ти покликаний і за яке був склав гарне визнання віри перед багатьма свідками. |
| 13 Благаю тебе перед Богом, який усе оживлює, і перед Христом Ісусом, який при Понтійському Пилаті склав добре визнання, |
| 14 щоб ти зберігав заповідь без плями, без догани - аж до появи Господа нашого Ісуса Христа, |
| 15 яку свого часу з'явить блаженний і єдиний Володар, Цар царів і Владика владик; |
| 16 єдиний, що безсмертя має, що в світлі живе неприступнім, якого ніхто з людей не бачив, ані бачити не може. Йому честь і влада вічна! Амінь. |
| 17 Багатим у цьому світі накажи, щоб не неслись думками вгору та не надіялися на нетривке багатство, лише - на Бога, який щедро дає нам усього для вжитку; |
| 18 щоб добро чинили, багатіли добрими ділами, були щедрі, ділилися радо |
| 19 і тим робом збирали собі скарб - добру підвалину на майбутнє, щоб осягнули життя правдиве. |
| 20 О Тимотею! Бережи передання. Уникай світського пустословства та суперечностей неправильного знання, |
| 21 що його деякі визнаючи, відхилилися від віри. Благодать з вами! |
